Наукова школа «Високопродуктивні комп’ютерні системи та мережі: теорія, методи і засоби апаратної та програмної реалізації» заснована у 1960 р., представлена в Україні і у 18 країнах світу випускниками аспірантури і докторантури. Протягом цього періоду було підготовлено 18 докторів наук та понад 350 кандидатів наук.

Наукові результати викладені у 46 монографіях, представлені у 950 авторських свідоцтвах і патентах СРСР, України та інших країн, дисертаціях,  журналах та наукових виданнях. Загальна кількість наукових робіт складає понад 3000. Шість співробітників кафедри нагороджені почесними знаками «Изобретатель СССР».

Роботи кафедри відзначені двома Державними преміями України (К.Г. Самофалов, О.М. Романкевич, Л.Ф. Карачун) та однією премією СРСР (К.Г. Самофалов) у галузі науки і техніки.

1968 р. Спеціалізована обчислювальна система 2 покоління для управління електронно-променевою гарматою з пучком діаметром 0,1-5 мікрон для мікрозварювання та мікрообробки тонких плівок, що розроблена по завданню ІЕЗ ім. Є.О.Патона.

Наукові напрями кафедри:

1. Створення надвисокопродуктивних обчислювальних засобів систем і мереж  – член-корр. НАНУ, д.т.н. проф. Самофалов К.Г.,  д.т.н. проф. Луцький Г.М.,  д.т.н. проф. Кулаков Ю.А.

2.   Створення нової елементної бази для електроніки та обчислювальної техніки на основі товстих та тонких сегнето- та п єзоелектричних плівок – член-корр. НАНУ, д.т.н., проф. Самофалов К.Г., к.т.н. доц. Мартинюк Я.В.

3.    Організація обчислень в розподілених обчислювальних системах та мережах – д.т.н. проф. Симоненко В.П..

4.   Сучасні технології програмування. Теорія та методи автоматизованого проектування комп ютерних сис­тем – д.т.н. проф. Бузовський О.В., к.т.н. Болдак А.О., к.т.н. Чебаненко Т. М.

5.   Узагальнені методи автоматизації програмування, системного програму­вання, семантичних перетворювань та інженерії знань –к.т.н. доц. Пустоваров В.І.,  к.т.н. доц. Стіренко С.Г.

6.  Основи теорії, методи та засоби побудови обчислювальних систем реа­льного часу – д.т.н. проф. Жабін В. І.

7.  Розвиток теорії і засобів захисту інформації та безпеки комп ютерних мереж –д.т.н. проф. Широчин В.П., д.т.н. проф. Самофалов К.Г., к.т.н. доц. Марковський А.П.

8.  Високорівневий синтез обчислювальних систем для реалізації періодич­них алгоритмів – д.т.н. проф. Канєвський Ю.С.,  к.т.н. Сергієнко A.M.

9.  Технічна діагностика цифрових схем – д.т.н. проф.          Романкевич О.М., к.т.н. Карачун Л.Ф.

10. Організація структури та обчислювального процесу в GRID –системах на основі кластера НТУУ «КПІ» –_д.т.н. проф. Луцький Г.М.,  д.т.н. проф. Кулаков Ю.А.

П`ять із них були вперше визначені та обґрунтовані науковцями кафедри.

На кафедрі ОТ створено 75 дослідних зразків приладів, більшість яких  передана замовнику до серійного виробництва.

   Наукова школа кафедри представлена бiльш нiж 300 випускниками аспiрантури i докторантури кафедри в 18 країнах свiту i, природно, продовжує розвиватися як на базовiй кафедрi обчислювальних машин, систем i мереж, так i на "дочiрнiх" кафедрах.

   У перiод з 1961 р. до 1965 р. наукова праця кафедри велася у напрямку автоматизацiї виробничих процесiв iз застосуванням засобiв обчислювальної технiки за 12-ти плановими держбюджетними темами, у тому числi особливо важливим темами, що пiдкрiплювалися хоздоговорними роботами.

Вимірювач сигналів у рейкових мережах метрополітену

   Наприклад:

• Теоретичне обгрунтування i розробка методики ескпериментального дослiдження динамiчних характеристик , складної ректифiкацiйної колони установки АВТ Херсонського нафтопереробного заводу без порушення нормальної експлуатацiї.
• Розробка унiфiкованої керуючої машини (УКМ) .Тема виконувалася вiдповiдно до плану найважливiших робіт згідно Постанови Ради Мiнiстрів СРСР №1380 вiд 24.12.1963 р. (тема №31/113).
• НДР-К-5 виконувалася спiльно з вiддiлом обробки телеметричної (космiчної) iнформацiї iнституту Прикладної математики АН СРСР за завданням науково- технiчної Ради АН СРСР з космонавтики (1963-1965 р.)
• Розробка спецiалiзованої ВМ для програмного керування електронно-проміневою гарматою при проведеннi зварювальних робiт. Виконувалися за завданням iнституту електрозварювання iм. Е. О. Патона АН УРСР.

   Починаючи з 1965 р., науковi працi прводилися в планi вирiшення комплексної проблеми розробки, дослiдження, створення i впровадження в промисловiсть нових засобiв обчислювальної технiки.

   До 1973 р. на кафедрi повністю склалося i сформувалося 4 наукових напрямки, за якими працювало 58 штатних спiвробiтникiв НДЧ, у тому числi 19 кандидатiв технiчних наук.

Інформаційно- обчислювальний комплекс для автоматизованих досліджень каналів зв’язку АІСТ-ТЧ.   

Загалом, цi напрямки можна сформулювати у такий спосiб:

• Розробка i дослiдження нових технiчних засобiв обчислювальної технiки в iнтегральному виконаннi i принципи пiдвищення ефективностi обчислювальних процесiв i пристроїв.
• Розробка спецiалiзованого математичного забезпечення для засобiв обчислювальної технiки й автоматизацiї із застосуванням ЦОМ.
• Застосування обчислювальної технiки для планування i керування навчальним процесом ВУЗа на прикладi КПI.
• Автоматизацiя виробничих процесiв iз застосуванням засобiв обчислювальної технiки.

   Кожний напрямок пiдтримувався на кафедрi однiєю або двома науковими лабораторiями, де забезпечувалася НДР, ОКР i пiдготовка наукових кадрiв на основi виконання держбюджетних i хоздоговiрних робiт. Було створено 6 лабораторiй. Фундаментальнi теоретичнi дослiдження на кафедрi перiодично пiдкрiплювалися найважливiшими розробками, які впроваджуються у промисловiсть, що пiдтверджувалося здоровим економiчним ефектом вiд їхнього впровадження. Наприклад, пiдтверджений економiчний ефект перевищив 16 млн. рублiв у 10 i 11 п ятирiчках.

   Варто закцентувати на наступному:

• У спiвдружностi з колективом НПО iм. Корольова розроблено першу у свiтовiй практицi систему комплексної автоматизацiї гальванiчного цеху на базi модернiзованої ЦОМ <Днiпро>. Результати узагальненi в монографiї "Комплексна автоматизацiя гальванiчних цехiв iз застосуванням керуючих обчислювальних машин", К., Вища школа, 1973 р., 200 с. ( пiд спiльною редакцiєю проф. К.Г. Самофалова). Велика золота медаль ВДНГ СРСР.
• Вперше теоретично обгрунтовано можливостi одержання мiльярдної продуктивностi одного конвеєрного процесора загального призначення без розпаралелювання задач на алгоритмiчному рiвнi i лiнiйнiй залежностi росту продуктивностi при нарощуванi числа процесорiв. Участь у створеннi спецiалiзованої системи <Процесор М> на основi конвеєрного процесора спiльно з НПО iм. Корольова. Монографiя "Основи теорiї багаторiвневих конвеєрних обчислювальних систем", Радiо i зв язок, Москва, 1989 р., 270 с. (автори К. Г. Самофалов, Г. М. Луцький).
• Створення нової діелектричної елементної бази в iнтегральному виконаннi (діелектрична пам ять, АЦП, ЦАП, матрицi датчикiв для акустичних томографiв тощо). Результати узагальнені в монографiї "Діелектрична елементна база", Технiка, Київ, 170 с. ( пiд загальною редакцiєю К. Г. Самофалова i Я. В. Мартинюка). Державна премiя СРСР (К. Г. Самофалов).
• Створення i впровадження у серiйне виробництво комплексу систем дiагностування складної цифрової апаратури: системи КОДІАК i Версiя-128. Результати узагальненi в монографiї "Структурно-тимчасова надмiрнiсть у керуючих системах", Вища школа, Київ, 1979 р., 158 с. (автори Романкевич А.М., Карачун Л.Ф.).
• Державна премiя УРСР за 1984 р. (Романкевич А.М., Карачун Л.Ф.). Створення спецiалiзованих обчислювальних засобiв для систем ЧПУ: ЕОМ СВ-4 для систем ЧПУ <Мiкрон 4-01> - <Мiкрон 4-08> (НПО <Київський радiозавод>), ЕОМ СВ-5 i СВ-6, що розширюють можливiсть збiльшення числа керуючих координат у системi ЧПУ з 3-4 до 10-12. Створення мультипроцесорної системи керування для систем ЧПУ. Науковий керiвник доц. Жабiн В.I.
• Супермiкро-ЕОМ PARCOS-96 (класу персональних супер-ЕОМ), орiєнтована на опрацювання сигналiв, зображень i вирiшення задач лiнiйної алгебри. Загальна продуктивнiсть системи може нарощуватися вiд 240 до 200 Мфлоп. Результати узагальненi в монографiї "Систоличнi процесори", Київ, Технiка, 1991 р., 173 с. (автор проф. Каневський Ю.С,).
• Функцiонально-орiєнтованi засоби i мiкропроцесорнi системи опрацювання iнформацiї в реальному масштабi часу. Пiдприємствами Мiнзв язку СРСР, Мiнприладу СРСР i Мiнавiапрому СРСР малими партiями випущено ряд систем оперативного керування i контролю в реальному часi. Наприклад, системи КАI-М, АIСТ-Т4, АIСТ-21, 88Сб: ККРО. Науковий керiвник проф. Тарасенко В.П.
• Ряд iнших спецiальних робiт за директивними постановами уряду.