Наукова школа
“Високопродуктивні комп’ютерні системи та мережі: теорія, методи і засоби апаратної та програмної реалізації”
Характер школи
Розвиток фундаментальних знань в галузях основ теорії побудови високопродуктивних комп’ютерних систем та мереж, методів і засобів їх апаратної і програмної реалізації.
Засновники школи
- Самофалов Костянтин Григорович проф., д.т.н.
- Луцький Георгій Михайлович проф., д.т.н.
Історія створення школи. Школа заснована в 1960 р. проф. Самофаловим Костянтином Григоровичем, представлена в Україні і у 18 країнах світу випускниками аспірантури і докторантури. Протягом періоду існування школи було підготовлено 18 докторів наук та понад 350 кандидатів наук. Наукові результати викладені у 46 монографіях, представлені у 950 авторських свідоцтвах і патентах СРСР, України та інших країн, дисертаціях, журналах та наукових виданнях. Загальна кількість наукових робіт складає понад 3000. Шість співробітників кафедри нагороджені почесними знаками «Изобретатель СССР». Роботи кафедри відзначені двома Державними преміями України (К.Г. Самофалов, О.М. Романкевич, Л.Ф. Карачун) та однією премією СРСР (К.Г. Самофалов) у галузі науки і техніки. У перiод з 1961 р. по 1965 р. наукова робота кафедри велася у напрямку автоматизацiї виробничих процесiв iз застосуванням засобiв обчислювальної технiки за 12-ти плановими держбюджетними темами, у тому числi особливо важливим темами, що пiдкрiплювалися госпдоговірними роботами.
Наприклад: Теоретичне обгрунтування i розробка методики ескпериментального дослiдження динамiчних характеристик складної ректифiкацiйної колони установки АВТ Херсонського нафтопереробного заводу без порушення нормальної експлуатацiї.
Розробка унiфiкованої керуючої машини (УКМ) .Тема виконувалася вiдповiдно до плану найважливiших робіт згідно Постанови Ради Мiнiстрів СРСР №1380 вiд 24.12.1963 р. (тема №31/113).
НДР-К-5 виконувалася спiльно з вiддiлом обробки телеметричної (космiчної) iнформацiї iнституту Прикладної математики АН СРСР за завданням науково- технiчної Ради АН СРСР з космонавтики (1963-1965 р.)
Розробка спецiалiзованої обчислювальної машини ( ОМ) для програмного керування електронно-променевою гарматою при проведеннi зварювальних робiт. Виконувалися за завданням iнституту електрозварювання iм. Є. О. Патона АН УРСР.
Починаючи з 1965 р., науковi роботи проводилися в планi вирiшення комплексної проблеми розробки, дослiдження, створення i впровадження в промисловiсть нових засобiв обчислювальної технiки.
До 1973 р. на кафедрi повністю склалися i сформувалися 4 наукових напрямки, за якими працювало 58 штатних спiвробiтникiв НДЧ, у тому числi 19 кандидатiв технiчних наук.
Загалом, цi напрямки можна сформулювати у такий спосiб: Розробка i дослiдження нових технiчних засобiв обчислювальної технiки в iнтегральному виконаннi i принципи пiдвищення ефективностi обчислювальних процесiв i пристроїв.
Розробка спецiалiзованого математичного забезпечення для засобiв обчислювальної технiки й автоматизацiї із застосуванням цифрової обчислювальної машини ( ЦОМ).
Застосування обчислювальної технiки для планування i керування навчальним процесом ВУЗа на прикладi КПI.
Автоматизацiя виробничих процесiв iз застосуванням засобiв обчислювальної технiки.
Кожний напрямок пiдтримувався на кафедрi однiєю або двома науковими лабораторiями, де забезпечувалася НДР, ОКР i пiдготовка наукових кадрiв на основi виконання держбюджетних i госпдоговiрних робiт. Було створено 6 лабораторiй. Фундаментальнi теоретичнi дослiдження на кафедрi перiодично пiдкрiплювалися найважливiшими розробками, які впроваджувались у промисловiсть, що пiдтверджувалося великим економiчним ефектом вiд їхнього впровадження. Наприклад, пiдтверджений економiчний ефект перевищив 16 млн. рублiв у 10-й i 11-й п’ятирiчках.
У спiвпраці з колективом НПО iм. Корольова розроблено першу у свiтовiй практицi систему комплексної автоматизацiї гальванiчного цеху на базi модернiзованої ЦОМ <Днiпро>. Результати узагальненi в монографiї "Комплексна автоматизацiя гальванiчних цехiв iз застосуванням керуючих обчислювальних машин", К., Вища школа, 1973 р., 200 с. ( пiд спiльною редакцiєю проф. К.Г. Самофалова). Велика золота медаль ВДНГ СРСР.
До 1978 р. було створено чотири наукових лабораторії: конвеєрні обчислювальні системи - доц. Луцький Г.М.; обчислювальні пристрої для обробки сигналів - доц. Канєвський Ю.С.; елементи і пристрої електроніки та обчислювальної техніки на основі нелінійних діелектриків - проф. Самофалов К.Г.; теорії і методів автоматизованого проектування комп’ютерних систем і проблемно-орієнтованого програмного забезпечення - доц. Бузовський О.В.
У 80-і роки було створено нові лабораторії: організації обчислень у мультипроцесорних системах реального часу - доц. Жабін В.І.; організації обчислень у мультипроцесорних та розподілених обчислювальних системах та мережах - проф. Сімоненко В.П.; інформаційної безпеки комп’ютерних систем та мереж - проф. Широчин В.П.; узагальнених методів автоматизації програмування, системного програмування та інженерії знань - доц. Пустоваров В.І.
Варто закцентувати на наступному: Вперше теоретично обгрунтовано можливостi одержання мiльярдної продуктивностi одного конвеєрного процесора загального призначення без розпаралелювання задач на алгоритмiчному рiвнi i лiнiйнiй залежностi росту продуктивностi при нарощуваннi числа процесорiв. Участь у створеннi спецiалiзованої системи <Процесор М> на основi конвеєрного процесора спiльно з НПО iм. Корольова. Монографiя "Основи теорiї багаторiвневих конвеєрних обчислювальних систем", Радiо i зв`язок, Москва, 1989 р., 270 с. (автори К. Г. Самофалов, Г. М. Луцький).
Створення нової діелектричної елементної бази в iнтегральному виконаннi (діелектрична пам`ять, АЦП, ЦАП, матрицi датчикiв для акустичних томографiв тощо). Результати узагальнені в монографiї "Діелектрична елементна база", Технiка, Київ, 170 с. ( пiд загальною редакцiєю К. Г. Самофалова i Я. В. Мартинюка). Державна премiя СРСР (К. Г. Самофалов).
Створення i впровадження у серiйне виробництво комплексу систем дiагностування складної цифрової апаратури: системи КОДІАК i Версiя-128. Результати узагальненi в монографiї "Структурно-тимчасова надмiрнiсть у керуючих системах", Вища школа, Київ, 1979 р., 158 с. (автори Романкевич А.М., Карачун Л.Ф.).
Державна премiя УРСР за 1984 р. (Романкевич А.М., Карачун Л.Ф.). Створення спецiалiзованих обчислювальних засобiв для систем ЧПК: ЕОМ СВ-4 для систем ЧПК <Мiкрон 4-01>, <Мiкрон 4-08> (НПО <Київський радiозавод>), ЕОМ СВ-5 i СВ-6, що розширюють можливiсть збiльшення числа керуючих координат у системi ЧПК з 3-4 до 10-12. Створення мультипроцесорної системи керування для систем ЧПК. Науковий керiвник доц. Жабiн В.I.
Супермiкро-ЕОМ PARCOS-96 (класу персональних супер-ЕОМ), орiєнтована на опрацювання сигналiв, зображень i вирiшення задач лiнiйної алгебри. Загальна продуктивнiсть системи може нарощуватися вiд 200 до 240 Мфлоп. Результати узагальненi в монографiї "Систолічнi процесори", Київ, Технiка, 1991 р., 173 с. (автор проф. Канєвський Ю.С.).
Функцiонально-орiєнтованi засоби i мiкропроцесорнi системи опрацювання iнформацiї в реальному масштабi часу. Пiдприємствами Мiнзв`язку СРСР, Мiнприладу СРСР i Мiнавiапрому СРСР малими партiями випущено ряд систем оперативного керування i контролю в реальному часi. Наприклад, системи КАI-М, АIСТ-Т4, АIСТ-21, 88Сб: ККРО. Науковий керiвник проф. Тарасенко В.П. Ряд iнших спецiальних робiт за директивними постановами уряду.
Вчені школи
- Бузовський Олег Володимирович, проф., д.т.н. помер 07.05. 2021році
- Гордієнко Юрій Григорович, проф., д.ф-м.н.
- Жабін Валерій Іванович, проф., д.т.н.
- Канєвський Юрій Станіславович, проф., д.т.н. - помер 2001році
- Клименко Ірина Анатоліївна, проф., д.т.н.
- Кулаков Юрій Олексійович, проф., д.т.н.
- Новотарський Михайло Анатолійович, проф., д.т.н.
- Пустоваров Володимир Ілліч, доц., к.т.н.
- Писарчук Олексій Олександрович, проф., д.т.н.
- Сергієнко Анатолій Михайлович, проф., д.т.н.
- Сімоненко Валерій Павлович, проф., д.т.н.
- Стіренко Сергій Григорович, проф., д.т.н.
- Мартинюк Яків Васильович, пров. наук. співр., доц. к.т.н.
- Широчин Валерій Павлович, проф., д.т.н..
Кадровий склад.
- Антонюк Андрій Іванович, доцент, к.т.н.
- Болдак Андрій Олександрович, доцент, к.т.н.
- Верба Олександр Андрійович, с.н.с., к.т.н.
- Волокита Артем Миколайович, доцент, к.т.н.
- Габінет Артем Вікторович, ст. викладач, к.т.н.
- Долголенко Олександр Миколайович,
- Корочкін Олександр Володимирович, доцент, к.т.н.
- Марковський Олександр Петрович, доцент, к.т.н.
- Павлов Валерій Георгійович, доцент, к.т.н.
- Порєв Віктор Миколайович, доцент, к.т.н.
- Роковий Олександр Петрович, доцент, к.т.н.
- Русанова Ольга Веніамінівна, доцент, к.т.н.
- Селіванов Віктор Львович, доцент, к.т.н.
- Ткаченко Валентина Василівна, доцент, к.т.н.