√оловна ї ѕро кафедру ї  афедра сьогодн≥
 афедра сьогодн≥

—ьогодн≥ кафедра ќ“ Ї одн≥Їю з пров≥дних кафедр ”крањни в галуз≥ проектуванн€ та апаратного забезпеченн€ компютерних систем та мереж. ”чбову та наукову роботу ведуть висококвал≥ф≥кован≥ викладач≥ та науков≥ сп≥вроб≥тники, серед €ких 7 професор≥в ≥ 19 доцент≥в. ƒл€ б≥льшоњ частини учбових курс≥в викладач≥ кафедри видали п≥дручники а також учбов≥ пос≥бники.

 афедра маЇ сучасну техн≥чну базу, до складу кафедри вход€ть 7 учбових та 4 науков≥ лаборатор≥њ, €к≥ обладнан≥ сучасною техн≥кою.  афедра обчислювальноњ техн≥ки Ї одним з фундатор≥в та розробник≥в концепц≥њ побудови центру суперкомп`ютерних обчислень. —п≥вроб≥тники кафедри займають ключов≥ посади в штат≥ цього центру та њх зусилл€ми забезпечуЇтьс€ високий р≥вень працездатност≥ та техн≥чноњ п≥дтримки роботи центру.

Ќа кафедр≥ обчислювальноњ техн≥ки в≥дкрито GRID систему на основ≥ middleware gLite 3.1, €ка використовуЇтьс€ з метою навчанн€ студент≥в сучасним IT технолог≥€м, а також розв`€занн€ складних науково-техн≥чних задач. Ќавички роботи у GRID середовищ≥ дають можлив≥сть ефективно використовувати обчислювальн≥ ресурси GRID-систем ”крањни та всього св≥ту.

ѕрофесор  улаков ёр≥й ќлекс≥йович проводить консультац≥ю дл€ студент≥в кафедри обчислювальноњ техн≥ки з приводу сучасних компютерних систем та мережних технолог≥й у учбово-науков≥й лаборатор≥њ проектуванн€ GRID систем.

Ќа баз≥ кафедри створено м≥жнародний ≥нститут технолог≥й HP, головною метою €кого Ї впровадженн€ сучасних компьютерних технолог≥й в навчальний процес ≥ промислов≥сть ”крањни.

«авд€ки цьому Ќ“”” " ѕ≤" став одним з б≥льш н≥ж 20 вуз≥в крањн ÷ентральноњ та —х≥дноњ ™вропи, €к≥ приЇдналис€ до програми ћ≤“ Ќ–. ѕрограма була створена в 2008 роц≥ спец≥ально дл€ рос≥йських вуз≥в, а њњ ун≥кальн≥сть ≥ перш≥ усп≥хи дозволили стати м≥жнародною вже п≥сл€ року роботи.

 ињв, 27 кв≥тн€ 2010 р - урочиста церемон≥€ в≥дкритт€ навчально-наукового центру Ќ– пройшла за участю заступника м≥н≥стра осв≥ти ≥ науки ™вгена ћиколайовича —улеми, ректора Ќ“”” " ѕ≤" ћихайла «ахаровича «гуровського, √ерберта –астб≥хлера, директора Ќ– в крањнах ÷ентральноњ та —х≥дноњ ™вропи, Cерг≥€ —авенка, генерального директора Ќ– в ”крањн≥ та ≥нших почесних гостей.

  ѕрив≥танн€ √ерберта –астбихлера у зал≥ учбовоњ ради. ¬≥дкритт€ м≥жнародного ≥нституту HP-технолог≥й.

Ќауковц≥ кафедри √.ћ. Ћуцький, ё.ќ.  улаков, ќ.¬.  орочк≥н, —.√. —т≥ренко брали активну участь в розробц≥ концепц≥њ високопродуктивного обчислювального комплексу ≥ побудов≥ кластера Ќ“”” « ѕ≤». ÷ей комплекс включений до високопродуктивного GRID-середовища та приймаЇ дл€ обробки завданн€ з всесв≥тнього в≥домого ™вропейського ÷ентру €дерних досл≥джень (CERN, Ўвейцар≥€).

”чбова робота

Ќаправленн€ п≥дготовки спец≥ал≥ст≥в

    афедра готуЇ бакалавр≥в комп’ютерноњ ≥нженер≥њ та бакалавр≥в з програмноњ ≥нженер≥њ, маг≥стр≥в з комп’ютерних систем та мереж та маг≥стр≥в з програмного забезпеченн€ автоматизованих систем. « урахуванн€м свого багатор≥чного досв≥ду, досв≥ду пров≥дних ун≥верситет≥в —Ўј та ™вропи програма п≥дготовки бакалавр≥в та маг≥стр≥в в≥дпов≥даЇ сучасному св≥товому р≥вню. ‘ах≥вц≥ за спец≥альн≥стю « омп’ютерн≥ системи та мереж≥» отримують глибок≥ та всеб≥чн≥ знанн€ з проектуванн€, розробки, експлуатац≥њ, системного та прикладного програмуванн€ складних обчислювальних комплекс≥в: розпод≥лених та кластерних комп’ютерних систем, локальних, глобальних та корпоративних комп’ютерних мереж. ƒ≥€льн≥сть фах≥вц≥в за спец≥альн≥стю «ѕрограмне забезпеченн€ автоматизованих систем» пов’€зана з розробкою та супроводженн€м прикладного програмного забезпеченн€ комп’ютерних систем та мереж, корпоративних систем та мереж, систем п≥дтримки прийн€тт€ р≥шень, автоматизованих систем управл≥нн€, ≥нтелектуальних систем, програмних продукт≥в дл€ б≥знесу, Web-портал≥в, мультимед≥йного програмного забезпеченн€, баз даних та знань, програмних засоб≥в захисту ≥нформац≥њ в комп’ютерних системах та мережах.

Ќавчанн€ у пров≥дних ун≥верситетах ™вропи

   —тудентам кафедри надаЇтьс€ можлив≥сть одночасно с навчанн€м в Ќ“”” « ѕ≤» отримати дипломи бакалавра ≥ маг≥стра в Ќ≥меччин≥, ‘ранц≥њ або јвстр≥њ.

    —туденти кафедри ќ“ на практиц≥ в Ќ≥меччин≥

 

”мови навчанн€ студент≥в кафедри ќ“ в ун≥верситет≥ м. Ће ћан (‘ранц≥€)

1. —туденти можуть бути зарахован≥ за напр€мками маг≥стра:

- комун≥кац≥њ людина-машина (Communication Homme-Machine) ¬ процес≥ навчанн€ велика увага прид≥л€Їтьс€ управл≥нню проектами, розробкам ≥нтерфейс≥в, а також техн≥чн≥й частин≥. Ќавчанн€ ведетьс€ французькою мовою.

2. «а р≥к до вступу в ун≥верситет украњнськ≥ студенти навчаютьс€ в KѕI ≥ паралельно в≥дв≥дують курси французькоњ мови. ¬≥дв≥дуванн€ курс≥в Ї обов’€зковим.

3. ќптимальним р≥внем французькоњ мови дл€ вступу в ун≥верситет €вл€Їтьс€ ¬2, однак можливий вступ ≥ з р≥внем ј2. Ќавчанн€ в ун≥верситет≥ розпочинаЇтьс€ 20 вересн€.

4. ќбов’€зковою умовою дл€ навчанн€ Ї проходженн€ 2-м≥с€чних курс≥в(липень, серпень) французькоњ мови DUFOS в ‘ранц≥њ безпосередньо перед початком навчанн€. ѕ≥сл€ зак≥нченн€ курс≥в видаЇтьс€ диплом DUFOS.

5. ѕрограма навчанн€ за напр€мком маг≥стра триваЇ 2 роки. ѕо зак≥нченню кожного з них студент отримуЇ диплом (ћ1 та ћ2). ѕерший р≥к навчанн€ включаЇ трим≥с€чне стажуванн€ на п≥дприЇмств≥, другий р≥к - п'€тим≥с€чне стажуванн€.

6. ѕаралельно з навчанн€м в ‘ранц≥њ студенти можуть навчатись в  ѕ≤ за програмою подв≥йного диплому, або вз€ти академв≥дпустку до зак≥нченн€ навчанн€.

7. ѕо зак≥нченню кожного з рок≥в навчанн€ студент здаЇ зв≥т по стажу, що разом з оц≥нками по зимов≥й сес≥њ ≥ формуЇ загальну оц≥нку студента. якщо студент отримав що найменше 50% в≥д максимального балу – в≥н отримуЇ диплом ун≥верситету ƒю ћен.

 

 

√оловний корпус ун≥верситету

 

 ‘ранцузьк≥ студенти та ≥ноземц≥

    ”чбовий процес ≥ науково-досл≥дницьку роботу студент≥в забезпечують навчально-дослiдн≥ лабораторiњ:

1. —учасних iнформацiйних технолог≥й, комп’ютерних мереж та високопродуктивних обчислювальних систем.
2. ѕрограмуванн€ i автоматизац≥њ обчислювальних систем.
3. —истемного програмуванн€ i систем штучного ≥нтелекту, баз даних.
4. јрх≥тектури обчислювальних систем.
5. ћоделюванн€ розпод≥лених систем та комп’ютерноњ безпеки.
6. Ћаборатор≥€ технолог≥њ п’Їзоелектричних пристроњв.
7. Ћаборатор≥€ функц≥ональноњ електрон≥ки.

јкадем≥€ Linux Professional Institute

    ѕерший ≥ Їдиний в ”крањн≥ оф≥ц≥йний партнер всесв≥тньоњ орган≥зац≥њ Linux Professional Instituteјкадем≥€ LPI при Ќ“”” « ѕ≤» розташована на баз≥ кафедри ќ“, в≥дкриваЇ на курси, присв€чен≥ п≥дготовц≥ до сертиф≥кац≥њ за профес≥йним р≥внем LPIC-1.

ѕрограма курс≥в Ї ц≥л≥сною ≥ фундаментальною ≥ саме тому може вважатись максимально ун≥версальною в план≥ п≥дготовки спец≥ал≥ст≥в з користуванн€ Linux-системами.  урси побудован≥ таким чином, що слухач≥ не прив’€зан≥ до жодного дистрибутиву в≥дкритих операц≥йних систем.

Linux Professional Institute – всесв≥тн€ некомерц≥йна орган≥зац≥€, що пл≥дно сп≥впрацюЇ з великими п≥дприЇмствами та концернами, що займаютьс€ IT, наприклад, IBMNovellSuseHP та ≥ншими. ћетою LPI Ї актуал≥зац≥€ знань з Linux-систем та п≥дготовка ≥ сертиф≥кац≥€ квал≥ф≥кованих спец≥ал≥ст≥в. 

”чбово - науковий центр Hewlett-Packard (HP)

   Ќа кафедр≥ працюЇ перший в ”крањн≥ навчально - науковий центр, в≥дкритий компан≥Їю Hewlett-Packard (HP). «авданн€ центру – наданн€ п≥дтримки вузам ”крањни у п≥дготовц≥ ≤“-фах≥вц≥в високого р≥вн€ ≥ забезпеченн€ доступу студент≥в до найсучасн≥ших комп’ютерних технолог≥й. —туденти проход€ть курс навчанн€ серверним технолог≥€м HP ≥ отримують сертиф≥кат м≥жнародного зразка.

    Ќа баз≥ кафедри створено м≥жнародний ≥нститут технолог≥й HP, головною метою €кого Ї впровадженн€ сучасних компютерних технолог≥й в навчальний процес ≥ промислов≥сть ”крањни. «авд€ки цьому Ќ“”” " ѕ≤" став одним з б≥льш н≥ж 20 вуз≥в крањн ÷ентральноњ та —х≥дноњ ™вропи, €к≥ приЇдналис€ до програми ћ≤“ Ќ–.

√ерберт –астбихлер та кер≥вник програми " ћ≤“ Ќ–" ≤гор Ѕ≥лоусов на в≥дкритт≥ центру.

 

Ќауково-досл≥дна робота кафедри

   Ќа сьогодн≥ сформований науковий напр€м: «“еор≥€ мережевих ≥нформац≥йних технолог≥й, методи ≥ засоби апаратноњ та програмноњ реал≥зац≥њ високопродуктивних комп’ютерних систем та мереж, ор≥Їнтованих на розпод≥лену обробку ≥нформац≥њ в кластерних, GRID та Cloud середовищах».

ƒаний науковий напр€мок включаЇ:

- “еоретичн≥ ≥ прикладн≥ досл≥дженн€ в област≥ створенн€ надпродуктивних паралельних обчислювальних систем.

- ћетоди та засоби адаптивного управл≥нн€ безпекою комп’ютерних систем та мереж.

- ћетоди та засоби п≥двищенн€ ефективност≥ обчислень в паралельних комп’ютерних системах реального часу.

- ћетоди ≥ засоби побудови компонент≥в та систем енергонезалежноњ сегнетоелектричноњ пам’€т≥ дл€ обчислювальноњ техн≥ки та електрон≥ки.

- –озробка моделей, метод≥в та засоб≥в синтезу обчислювальних систем дл€ обробки поток≥в даних.

- –озробка технолог≥й та засоб≥в структурного та об’Їктно-ор≥Їнтованого програмуванн€.

- –озробка та досл≥дженн€ метод≥в семантичного анал≥зу природних та комп’ютерних мов в системах штучного ≥нтелекту.

- јвтоматизац≥€ анал≥зу специф≥кац≥й та формальноњ вериф≥кац≥њ дл€ систем автоматизац≥њ програмуванн€ та моделюванн€.

- ƒосл≥дженн€ та розробка сучасних мережевих ≥нформац≥йних технолог≥й, ор≥Їнтованих на розпод≥лену обробку ≥нформац≥њ з заданими параметрами €кост≥ обслуговуванн€.

- ћетоди та засоби п≥двищенн€ ефективност≥ розв’€занн€ задач в гетерогенному обчислювальному середовищ≥.

- ѕ≥двищенн€ ефективност≥ корпоративних ≥нформац≥йних систем, в т. ч. ≥нформац≥йних систем ¬”«≥в.

- јнал≥з ризик≥в в задачах забезпеченн€ ≥нформац≥йноњ безпеки розпод≥лених систем.
 

    афедра обчислювальноњ техн≥ки Ї одним з фундатор≥в та розробник≥в концепц≥њ побудови центра суперкомп`ютерних обчислень. —п≥вроб≥тники кафедри займають ключов≥ посади в штат≥ цього центру та њх зусилл€ми забезпечуЇтьс€ високий р≥вень працездатност≥ та техн≥чноњ п≥дтримки роботи центру. Ќауковц≥ кафедри √.ћ. Ћуцький, ё.ќ.  улаков, ќ.¬.  орочк≥н, —.√. —т≥ренко брали активну участь в розробц≥ концепц≥њ високопродуктивного обчислювального комплексу ≥ побудов≥ кластера Ќ“”” « ѕ≤». ÷ей комплекс включений до високопродуктивного GRID-середовища та приймаЇ дл€ обробки завданн€ з всесв≥тнього в≥домого ™вропейського ÷ентру €дерних досл≥джень (CERN, Ўвейцар≥€).
 

ƒиректор ÷ентру суперкомп’ютерних обчислень к.т.н. —т≥ренко —.√.

 

—тудентськ≥ ол≥мп≥ади

   —п≥вроб≥тники кафедри вз€ли активну участь в орган≥зац≥њ м≥жнародноњ ол≥мп≥ади з програмуванн€ «KPI-OPEN». —туденти кафедри займають призов≥ м≥сц€ в республ≥канських ол≥мп≥адах з програмноњ ≥нженер≥њ та компютерних мереж.

ћы в Google+
4.6 stars(359 reviews)

RSS кафедри ќ“