Головна » Про кафедру » Історія
Історія

 

     У КПІ, вперше в Українi, пiдготовку iнженерiв з обчислювальної технiки було розпочато у вереснi 1956 р. - спецiальнiсть "Математичнi i лiчильно-обчислювальнi пристрої" (шифр спецiальностi 0608). Iнiцiатива по органiзацiї пiдготовки фахiвцiв iз цiєї нової спецiальностi виходила вiд ст. викладача кафедри автоматики i телемеханiки к.т.н. Самофалова Костянтина Григоровича. Вiн узагальнив досвiд провiдних ВУЗiв країни (МЕI, ЛЕТI, МВТУ, МIФI) з постановки навчального процесу з ОТ i здiйснював безпосереднє керiвництво становленням у КПI нової спецiальностi. Була виконана велика методична й органiзацiйна робота (навчальний план, програми курсiв, створення лабораторiй, матерiальної бази тощо).

 

 

 

     Перший випуск спеціалістів 1961 року, групи СМ-1, СМ-2: сидять в першому ряду: Княжський В., Єненко В., Рубаник О., Романенко С., Будняк А., у другому ряду: Космач Ю., Семка В., Баня Е., Саприкін В.І., Вей Ін Цюань, Самофалов К.Г., Хижинський Б.П., Тихонов В.О., Ян Си Джен, Григорчук А., Мельник С., Барсук Я., в третьому ряду: Романкевич О., Лю Юн Линь, Бузовський О., Белкіна Л., Кисілевський Ф., Блажко С., Лапа В., Литвинов О., Зубковская В., Медведєв А., Середняк О., у четвертому ряду:, Вен Дзю Дзі, Смелков В., Вінцюк Т., Чайковський Р., Шуваєва В., Голишкіна Н., Томашов В., Семенюк С., Луговой О., у п’ятому ряду: Морозов А., Ван Ці, Селігей О., Тетельбаум І, Трочун Т, Джан Сі Джень, Рязанова Л., Зайцев В., Грундман С., Тимошенко А., Сірик В., Сіваченко П., Морозов В., Безюк В. З першого випуску 30 науковців захистили дисертації, серед них 13 докторських.

     Особлива увага придiлялася пiдбору кадрiв. Першими викладачами спецкурсiв були К. Г. Самофалов, В. Т. Кулик, Г. В. Любченко, Г. М. Михайлов, Б. П. Хижинський , М. М. Пиневич. Забезпечували навчальний процес iнженери Н. В. Скоробогатько, В. І. Саприкiн, Н. І. Пилипенко, В. А. Тихонов.
     У березнi 1960 р. у КПI було офiцiйно організовано нову, першу на Українi, кафедру обчислювальної технiки (ОТ)(наказ КПI №148 вiд 16 березня 1960 р). Цим же наказом виконуючим обов язки зав. кафедрою був призначений к.т.н. доц. Самофалов К. Г. У вереснi 1960 р. К. Г. Самофалов був обраний за конкурсом завiдуючим кафедрою ОТ.
    У вереснi 1961 р. відбувся перший випуск iнженерiв- електрикiв за фахом "Математичнi i лiчильно-вирiшальнi прилади i пристрої" (двi навчальних групи СМ-1 i СМ-2, 60 iнженерiв). З числа випускникiв для роботи на кафедрi залишилися О. В. Бузовський, Ф. Н. Киселевський, Е. Н. Баня, Ю. С. Каневський, А. Г. Тимошенко. Лабораторiї кафедри мали сучасне обладнання - аналоговi ЕОМ i унiкальнi блоки цифрових ЕОМ <МЕСМ>.
  У 1962 р. (наказ №170 МБ i ССО УРСР вiд 28 березня 1962 р.) при кафедрi було засновано наукову обчислювальну лабораторiю на базi ЕОМ <Мiнськ-1>, а потiм i <Раздан-2> (1967 р.). Науковим керiвником був призначений доц. Самофалов К. Г.
   Починаючи з 1962/1963 навчального року, уся педагогiчна наукова праця виконувалася штатними спiвробiтниками, кiлькiсть яких зросла з 50 у 1963 р. до 126 осіб у 1967 р., а кiлькiсть спецкурсiв - до 11 (лекцiї читали Самофалов К. Г., Пиневич М. М., Саприкiн В. И., Широчин В. П., Рябоштанко Р. Ф., Бузовський О. В., Корнiйчук В. I., Селiванов В. Л.).
Структурні зміни на кафедрі за весь період розвитку, починаючи із 1962 р. по 1991 р., можна проілюструвати наступними даними.
1962 р.  Наказом по МВ і ССО УРСР при кафедрі ОТ КПІ створена обчислювальна наукова лабораторія з цільовим штатом співробітників із 8 чоловік. Науковим керівником лабораторії призначений зав. кафедрою доц. Самофалов К.Г.
1969 р. Обчислювальна лабораторія виділилася із складу кафедри ОТ в структурний підрозділ факультету автоматики і електроприладобудування. Зав. лабораторією призначений к.т.н. Кисілевський Ф.М. Науковий керівник зав. кафедрою ОТ доц. Самофалов К.Г.
1969 р Збільшений набір студентів до 3 груп і почата на кафедрі ОТ підготовка інженерів-математиків по спеціальності 0647 - прикладна математика. Збільшений штат співробітників кафедри.
1972 р. Обчислювальна лабораторія факультету отримала статус загальноінститутської і почала поповнюватися новими ЕОМ ЄС-1050, ЄС-1033, ЄС-1032 та ін.
1973 р. Із складу кафедри виділилася нова кафедра - кафедра прикладної математики, на яку перейшли працювати З професори, 2 доценти, 4 асистенти. Зав. кафедри призначений проф. Вавілов Є.М.
     1976 р. Із складу кафедри виділилася нова кафедра, кафедра ОТІЕР, що стала загальноінститутською кафедрою. Зав. кафедри був призначений проф. Куля В.І.
1979 р. Кафедра обчислювальної техніки перейменована в кафедру обчислювальних машин, систем і мереж.
1990 р. Із складу кафедри виділилася нова кафедра – кафедра спеціалізованих комп’ютерних систем. Зав. кафедри проф. Тарасенко В.П. Кафедра увійшла до складу факультету прикладної математики. На кафедру перейшли працювати 3 професори, 7 доцентів і 4 асистенти, а також штатні співробітники 3-х наукових лабораторій.
Три кафедри ОТ на базі кафедри ОТ КПІ були створені в Чернігівському, Вінницькому і Черкаському філіалах КПІ ( нині інститути).
 
 
 

Видатні випускники, якими пишається кафедра:

  • Палагін Олександр Васильович, д.т.н., проф. академік НАН України

  • Романкевич Олексій Михайлович, д.т.н., проф. професор каф. СКС

  • Дичка Іван Андрійович, д.т.н., проф. декан ФПМ

  • Забара Станіслав Сергійович, д.т.н., проф. декан ФІ університета Україна

  • Палагін Олександр Васильович, д.т.н., проф., академік НАН України

  • Печурін Микола Капітонович, д.т.н., професор НАУ

  • Тарасенко Володимир Петрович, д.т.н., проф. зав. каф. СКС

  • Киселевський Фелікс Миколайович д.т.н., проф.

  • Вавілов Євгеній Миколайович, д.т.н., проф. заслужений діяч науки і техніки України

  • Зайцев Володимир Григорович д.т.н., проф. професор каф. ФПМ 

  • Верлань Анатолій Федорович, чл.-кор. АПН України, д.т.н., проф. заслужений діяч науки і техніки України

  • Малиновський Борис Миколайович, чл.-кор. НАНУ, д.т.н.  заслужений діяч науки і техніки України

  • Морозов Анатолій Олексійович, чл.-кор. НАНУ, д.т.н., проф. заслужений діяч науки і техніки України

  • Орлова Марія Миколаївна, к.т.н., доц. каф.  СКС

  • Ординський Володимир Вікентійович к. т. н.

   

Викладачі, які працювали на кафедрі:

Фльоров Олексій Іванович  старший викладач

Працював з 1963 по 2013 рр.

Абу Усбах Олексій Нідалійович  доцент

Працював з 2000 по 2015 рр.

Каневський Юрій Станіславович  професор

Працював з 1963 по 2000 рр.

Мусіна Тетяна Василівна  старший викладач

Працювала з 1967 по 2014 рр.

Широчин Валерій Павлович – професор

Працював з 1962 по 2016 рр.

Завадський Володимир Олегович доцент

Працював з 1973 по 2005 рр.

     

Пустоваров Володимир Ілліч – доцент

Працював з 1971 по 2015 рр.

Межений Анатолій Пилипович  інженер 1 категорії

 Працював з 1959 по 2016 рр.

Свертока Василь Андрійович  інженер 1 категорії

 Працював з 1952 по 2016 рр.


 

Поспішний Олександр Сергійович  асистент

Працював з 2012 по 2014 рр.

 

 

 

 

 

 

 

 

Головні розробки кафедри з 1990 року, що мають світовий рівень, роки їх виконання, приклади використання:

 
1.   “Процесор з плаваючою крапкою високонадійної ЕОМ СОУ-3”. Період виконання 1985-1986 рр. Замовник міністерство зв’язку СРСР. Процесор серійно вироблявся на ПО ім. С.П. Корольова в 1987-1990 рр. Його продуктивність та точність обчислень відповідала кращим світовим зразкам процесорів спеціального призначення. Він використовувався в засобах оборони СРСР та країн Варшавського договору. Науковий керівник д.т.н., проф. Луцький Г.М.
 
 
2.   “Спеціалізовані САПР комп’ютерних систем”. Системи були створені по замовленню підприємств ряду галузевих відомств (Мінелектронпрому, Мінрадіопрому, Міністерства загального машинобудування та інших) в період 70-90 років та впроваджені відповідно: на КНІІМП, м. Київ – 1975 р., НВО СКБ МП, м. Львів – 1976 р., ВО „Електронмаш”, м Київ – 1980 р., НВО „Северная заря” м. Ленінград – 1990 р. Науковий керівник Бузовський О.В.
 
 
3.   “Автоматизовані системи  діагностування комп’ютерних систем”. Системи були розроблені в кінці 80-х років по замовленню відповідних підприємств і впроваджені на: НВО ЗТА, м.Черкаси – 1989 р.;  НВО „Красная заря”, м. Ленінград – 1990 р. Науковий керівник Бузовський О.В.
 
 
4.   “Розробка ряду сегнетоелектричних запам’ятовуючих пристроїв з неруйнівним зчитуванням”. Дані роботи виконувалися впродовж 70-80-х років по замовленням підприємств Мінрадіопрому та Електронпрому СРСР (п/я Г-4728, А-8941, А-1464, А-3359 та ін.). Галузь використання пристроїв – електронні засоби оборони. Науковий керівник Самофалов К.Г. 
 
 
5.    “Сейсмічний обчислювач СВ-1”, розроблений в 1979 р. і впроваджений в цифровий комплекс НВО “Укргеофізика”. Обчислювач СВ-1 представляє собою багатопроцесорну обчислювальну систему і використовувався в якості швидкодіючого спецпроцесора для ЕОМ ЕС-1020, в якій вперше в СРСР була організована систолічна обробка даних з сумарною продуктивністю 8 млн. операцій в секунду і яка за своїми показниками перевищувала кращі  світові  конвольвери на той час провідної фірми Geospace, США. Науковий керівник Каневський Ю.С. 
 
 
6.    “Обчислювальна система аналізатора спектру”. Роки виконання 1987-1988. Замовник НДІ приладобудування м. Горький. Впроваджено з 1989 по 1990 рр. ряд обчислювальних аналізаторів спектру СК4-91, СК4-92, СК4-93, СК4-94. Аналізатори серійно вироблялися на Московському заводі радіовимірювальної апаратури. Аналізатори побудовані на швидкісних блоках  багатоканальної цифрової фільтрації і процесорах швидкого перетворення Фур’є. Їх продуктивність перевищувала продуктивність відповідних аналізаторів спектру провідних фірм: Hewlett-Packard, Nicolet, Bruel&Kjaer завдяки розробки та використання нового класу систолічних процесорів, нових цифрових фільтрів і методів обробки інформації, головна частина з яких захищена впровадженими винаходами, А.С.: 1092517, 1095188, 1095191, 1145346, 1206802, 1264306, 1287175, 1333196. Науковий керівник Каневський Ю.С.
 
 
7.    “Вимірювач сигналів в рейкових мережах системи автоматизованого регулювання швидкості потягів в метрополітені“. Роки виконання 1992-1993. Замовник Київський метрополітен. Впроваджено в 1993 р. в Київському, в 1994-1995 рр. – в Харківському і Московському метрополітенах. Вимірювач  був першим портативним, автоматичним, цифровим, багатоканальним вимірювальним приладом для залізничного транспорту в СНД. Завдяки використання удосконалених алгоритмів спектральної обробки сигналів вимірювач мав в кілька разів більшу швидкодію в порівнянні з кращими іноземними приладами (прилад HP3563 фірми Hewlett-Packard) і разом з тим мав в 20 разів меншу вартість. Науковий керівник Каневський Ю.С.
 
 
8.   “Iнформацiйне забезпечення компютерних засобiв контролю та дiагностики потужних енергообєктiв на основi систем штучного iнтелекту майбутнiх поколiнь". Бюджетна тема 4240 з Державного фонду фундаментальних досліджень № 12.3/81, шифр "Ватра", 1993-1994 рр. Присвячена проблемі інтелектуалізації засобів контролю, діагностики та диспетчерського управління потужними енергооб’єктами та енергосистемами на базі концепції застосування теорії, механізмів та засобів семіотичного моделювання. Науковий керівник д.т.н., проф. Широчин В.П.
 
 
9.   “Концепція, концептуальні пiдходи, нормативно-правова база захисту iнформацii в комп ютерних системах". Бюджетна тема № 3001 в рамках національної програми, шифр "Захист-41", 1993-1994 рр. Присвячена розробці концепції сертифiкацiї програмного забезпечення захисту інформації та апаратно-програмних комплексiв в Україні, яка базується на загальноприйнятих моделях систем захисту, включаючи вiтчизнянi та закордоннi нормативнi документи з врахуванням досвiду розробки українських фахiвцiв i вчених в галузі захисту iнформацiї, вiдлагодження та пiдвищення надiйностi програм та аналiзу коректностi виконання програм. Результати робіт використано при створенні Державного стандарту України по захисту інформації “Критерії захищеності комп’ютерних систем та мереж.” Наукові керівники Луцький Г.М., Широчин В.П.
 
 
10. “Розробка програмно-апаратних засобів контролю інформаційних потоків”. Робота виконувалась в рамках національної програми “Концепція, концептуальні підходи та нормативно-правова база захисту інформації в комп’ютерних системах”, Шифр “Захист-41”, 1993 –1994 рр. Замовник ДС ТЗІ України. Присвячено розробці технічних засобів контролю та сертифікації захищених комп’ютерів на основі спеціалізованих пристроїв контролю потокової інформації. Науковий керівник Пустоваров В.І.
 
11.“Альтернативний варіант систем імітаційного моделювання обладнання на основі мови Verilog HDL”. Розробка виконувалась за договором між  НТУУ “КПІ” та фірмою Aldec Inc., USA, 1998 - 2001 рр. Запропоновано підхід до під­вищення швидкості верифікації електронних схем на базі імітаційного моделювання. Науковий керівник Пустоваров В.І.
 
 
12.“Розробка високопродуктивних обчислювальних засобів для систем ЧПК”. Розробки захищені 32 авторськими свідоцтвами СРСР та  патентами України. Науковий керівник робіт д.т.н., проф. Жабін В.І.
 
13.“Комплекс бюджетних тем по замовленню МОН за номерами: 2264, 2437, 2501“. Роки виконання 1997–2003. Створено бібліотеку обчислювальних модулів для проектування обчислювальних систем на ПЛІС і замовлених ЗВІС, що включає в себе ядра мікроконтролерів і8051/8052, ядро RISC-мік­ро­процесора з архітектурою ARMv.4, процесори швидкого перетворення Фур’є, дискретного косинусного перетворення, декодер аудіофайлів в форматі МР3, цифрові фільтри. Обчислювальні модулі описані на мові VHDL. Створені засоби перевищують світові зразки по швидкодії (1,1-1,5 разів), апаратним витратам (1,2-3 рази) і енергоспоживанню. Науковий керівник Каневський Ю.С., відп. виконавець к.т.н., доц.. Сергієнко А.М.
 
 
14.“Дослідження та розробка фізичних, технічних та технологічних основ проектування та виготовлення елементів та пристроїв обчислювальної техніки та акустичних приладів на п’єзоелектричних плівках”. Науковий керівник Самофалов К.Г., відповід. виконавець к.т.н., доц. Мартинюк Я.В.
 
 
15.“Розробка конструкцій, технологій і виготовлення керамічної плати та помножника електронів зразків багатоканального цифрового детектора для лазерного масспектрометра”. Роки виконання 2001-2003. Замовник – Інститут прикладної фізики НАНУ, м. Суми. Було створено два типи цифрових детекторів з величиною апертури 10 і 50 мм  та числом цифрових детекторів 400 і 2000 одиниць. Розробку впроваджено в експериментальне виробництво заводу електронних мікроскопів, м. Суми. Досягнено роздільну здатність у цифровому лазерному масспектрометрі реального часу не менше 3000 ліній на апертурі 250 мм та чутливість 10-4-10-8 по масовому складу речовини, що дозволяє в реальному часі виявляти всі елементи таблиці Менделєєва і не менш як 10 ізотопів кожного елементу. Досягнуті результати на сьогодні є кращими в світі. Науковий керівник Мартинюк Я.В., відповід. виконавець Верба О.А.
 
 

Мы в Google+
4.6 stars(359 reviews)

RSS кафедри ОТ